Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розрізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розрізувати — I = розрізати (ріжучи, розділяти на частини, шматки), розіпхати, перерізувати, перерізати, перерізати, розтинати, розтяти, розітнути, розпорювати, розпороти, пороти, розкроювати, розкроїти, розкраювати, розкраяти, розбатовувати, розбатувати;… … Словник синонімів української мови
розрізати — I розр ізати див. розрізувати. II розріз ати див. розрізувати … Український тлумачний словник
розрізуватися — ується і рідше розріза/тися, а/ється, недок., розрі/затися, і/жеться, док. 1) Ставати, виявлятися розрізаним. 2) тільки недок. Пас. до розрізувати, розрізати … Український тлумачний словник
розріз — у, ч. 1) Дія за знач. розрізати, розрізувати 1), 3). 2) Розрізане місце, отвір, прорізаний у чому небудь. || Форма, обрис очної щілини. 3) Площина дійсного чи уявного перерізу якого небудь предмета. •• Геологі/чний ро/зріз графічне зображення на… … Український тлумачний словник
розрізаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрізувати. || розрі/зано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розрізуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розрізувати … Український тлумачний словник
розрізування — я, с. Дія за знач. розрізувати 1), 3) … Український тлумачний словник
розрізати — див. розрізувати … Словник синонімів української мови
надрізувати — ую, уєш і надріза/ти, а/ю, а/єш, недок., надрі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. Розрізувати трохи, не повністю, не до кінця … Український тлумачний словник
